Який би вигляд мали наші міста і села, якби жінки мали рівний з чоловіками доступ до прийняття рішень? Якби не стикалися з проблемами і перепонами у політичній кар’єрі виключно через упередження щодо статі?
Впродовж останніх років Україна зробила значний поступ у розвитку гендерної рівності: ухвалили та імплементували десятки стратегічних документів із гендерним компонентом. На Кіровоградщині жінки на керівних посадах як у сфері місцевого самоврядування, так і адміністративного ресурсу вже нікого не дивують. Та водночас в області досі існує гендерний дисбаланс у доступі до прийняття важливих для громади рішень. Що це за деформація, скільки депутаток в нашій області та які інструменти солідарності жінок в політиці існують в Кіровоградській області – розповідає «Народне слово».
А де депутатки?
Минулоріч в Україні відгомоніли місцеві вибори – на Кіровоградщині обирали голів та склад обласної, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад, а також старост. Проведення місцевих виборів у 2020 році стало серйозним випробуванням, адже вони відбувалися в умовах пандемії, економічної кризи та за новим виборчим законодавством. Разом із тим, вперше на цих виборах діяла обов’язкова 40-відсоткова гендерна квота, яка введена статтею 154 Виборчого кодексу України. Які ж результати мало введення квоти?
Загалом кількість депутаток в радах збільшилася, водночас головами рад стали у переважній кількості чоловіки. Для порівняння: у 2015 році в обласних радах України депутаток було 15 відсотків, а за результатами виборів у 2020 році – вже 27,6 відсотків. Хоча якщо брати загалом депутаток рад всіх місцевих рівнів (обласних, районних, міських, селищних і сільських), то у 2015 році їх було загалом 49,5 відсотків від загальної кількості, а вже у 2020 році – 36,9 відсотків. Погіршення статистики жіночого представництва викликане насамперед зменшенням депутаток в сільських і селищних радах.
Представництво жінок на посадах сільських, селищних, міських голів також погіршилося: з 31,4 відсотка за результатами виборів 2015 року до 16,6 відсотка у 2020 році.
Також можна прослідкувати і вертикальну гендерну сегрегацію, притаманну політичній сфері – чим вищий рівень ухвалення рішень, тим менше у цій сфері жінок. Зокрема, у Верховній Раді України частка жінок становить лише 20 відсотків. В обласних радах жінок 28 відсотків, а у сільських, селищних і районних радах частка жінок зростає до майже 40 відсотків.
Загальні тенденції щодо переваги чоловіків на керівних посадах проглядаються як по Україні, так і на Кіровоградщині. Водночас наша область є серед декількох виключень. Наприклад, очільниця Кіровоградського обласного управління лісового та мисливського господарства Наталя Ревенко довгий час була єдиною жінкою в Україні на такій посаді. Віднедавна Кіровоградську обласну держадміністрацію очолила Марія Чорна. Вона наразі є однією з двох жінок-голів ОДА в Україні: Івано-Франківську ОДА очолює Світлана Онищук.
– Двома областями в країні керують жінки. Це нічого не значить, з нас питають як з чоловіків. Нам ставляться однакові задачі, і ми не гірше чоловіків з ними справляємось, – розповіла Марія Чорна.
Варто зазначити, що це перша в історії Кіровоградщини жінка, яка очолила область. При цьому всі заступники голови ОДА є чоловіками.
Щодо районних адміністрацій, кількість яких разом із кількістю районів на Кіровоградщині скоротилася до чотирьох, то тут гендерний баланс у керівництві поки зберігається умовно на рівні 50/50. Так, в Голованівській РДА керуючою є заступниця голови Ольга Бугаєнко (голову РДА ще не призначили), а керівницею апарату є Лариса Лужанська. В Кропивницькій РДА головує Віталій Пастушенко, а апаратом райдержадміністрації керує Олена Бурчак. В Новоукраїнській РДА виконує обов’язки голови Олександр Дубченко, його заступницею є Марія Щека, а керівницею апарату – Тетяна Тарасенко. А ось посаду голови Олександрійської райдержадміністрації обіймає Ольга Коріненко. Водночас і троє її заступників, і керівником апарату РДА є чоловіки.
Щодо голів обласних рад, то тут позиції кращі, аніж з представництвами президента. Наразі в Україні обласні ради очолюють сім жінок: Олена Жук (Запорізька область), Наталія Гунько (Київщина), Ірина Гримак (Львівщина), Ганна Замазєєва (Миколаївська область), Тетяна Єгорова-Луценко (Харківщина), Віолета Лабазюк (Хмельницька область), Олена Дмитренко (Чернігівська область).
Щодо Кіровоградщини, то обласну раду в нас ніколи не очолювала жінка. Наразі головою облради є Сергій Шульга, і всі троє його заступників – чоловіки. А от більше третини депутатського корпусу нашої області наразі складають жінки.
Щодо місцевого самоврядування, то тут без сюрпризів. В Кіровоградській області загалом утворено 49 територіальних громад, і 39 з них очолюють чоловіки. Жінки ж очолюють сільські Аджамську (Тетяна Зайченко), Ганнівську (Людмила Гаразда), Глодоську (Ольга Сиса), Катеринівську (Тетяна Пучка), Дмитрівську (Наталія Стрикуль), Первозванівську (Прасковія Мудрак), Соколівську (Інна Завірюха) громади, а також селищні Заваллівську (Людмила Прач), Петрівську (Світлана Тилик) і Добровеличківську (Ірина Погрібінченко) громади.
Солідарність політикинь на Кіровоградщині
Попри вдосконалення українського законодавства, жінки, які займаються політичною діяльністю, досі зіштовхуються з такими гендерними бар’єрами, як адміністративний тиск, інтернет-булінг, фізичне та сексуальне насильство, нерівний доступ до ресурсів. Саме для подолання бар’єрів і упереджень, для взаємопідтримки було створене міжфракційне депутатське об’єднання (МФО) «Рівні можливості». У Верховній раді МФО створили 6 грудня 2011 року. Цікаво, що аналогічні міжфракційні об’єднання створені при міській раді міста Кропивницького, у Вінницькій обласній раді 6-ого та 7-ого скликань та у Запорізькій обласній раді.
Минулої п’ятниці на базі Кіровоградської ОДА відбувся круглий стіл для депутатських груп з гендерних питань «Рівність у політиці Кіровоградщини», участь у якому взяли не лише політики і політикині нашої області, а також депутатки з Житомирщини, Дніпра, Верховної Ради.
Депутатка Кропивницької райради від партії «Слуга народу» Наталія Живіцька, яка також є лідеркою руху «Зе!Жінки Кропивницького» зауважила, що в райраді створено депутатську групу, до якої увійшли вже сім депутаток. «Мета і завдання створення депгрупи – забезпечення гендерного балансу і дотримання рівних прав для чоловіків та жінок в районі. Насамперед зробимо аналіз дотримання гендерної рівності в Кропивницькому районі, працюємо над створенням притулків для людей, які потерпають від домашнього насильства, над питаннями інклюзії», – пояснила вона.
Депутатка Кропивницької міськради Анна Зарічна у свою чергу уточнила, що міжфракційне об’єднання «Рівні можливості» і в Знам’янській об’єднаній територіальній громаді.
Насправді доступ жінок до політики, до прийняття рішень дозволяє врахувати ті проблеми, які чоловіки «не бачать» через особливості соціалізації. Тобто ті проблеми, з якими половина населення зіштовхується, але які не вирішуються через відсутність політичного представництва цієї половини населення. Як розповіла Наталія Чередніченко з Житомира, у їхній міськраді депгрупа «Рівні можливості» існує вже другу каденцію і наразі до її складу входить 14 жінок і один чоловік.
– Це дозволяє врахувати інтереси всіх верств населення міста. Наприклад, в нас із січня містяни за направленням лікаря можуть безкоштовно пройти мамологічні консультації та дослідження на сучасному приладі.
Інша депутатка з Кропивницького Валентина Яремчук розповіла про прогрес у розширенні доступу жінок до ухвалення рішень в обласному центрі.
– Дякуючи МФО «Рівні можливості» у Верховній Раді, які вже третє скликання послідовно на законодавчому рівні просувають забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків, а також свої ініціативи, спрямовують на досягнення цієї рівності. І можу сказати, це не дарма і має свої результати. Якщо в попередньому скликанні міської ради депутаток було всього п’ять, то в цьому скликанні нас 14 і це вже 33 відсотки в міській раді, – розповіла депутатка.
Депутатка Ольга Ковальова-Алокілі, яка в 2020 році балотувалася на посаду міського голови Кропивницького, додала, що у Кропивницькій раді є фракції, в яких співвідношення чоловіків та жінок складає 50 на 50.
– У Кропивницькій раді є фракції, в яких співвідношення чоловіків та жінок складає 50 на 50. В нас 42 відсотки (три з семи) постійних комісій в міській раді очолювані жінками, тоді як минулого скликання жодну комісію не очолювала жінка. Перефразую відому фразу Мадлен Олбрайт і скажу, що для жінки, яка підтримала іншу жінку, є окреме місце в раю. І хоч в раді ми представляємо різні політичні партії, але у міжфракційному об’єднанні ми не конкуруємо, а підсилюємо одна одну. І наші колеги-чоловіки нас підтримують. Адже ми об’єдналися не проти когось, а заради чогось.
Доступ до політики – через навчання
Більшість рішень через адміністративно-територіальну реформу (яку називають «децентралізацією влади») йде тепер від місцевих рад, а не диктується «зверху». Для ефективності дій в політичній площині потрібно знати політичні важелі й інструменти, а також вміти їх застосовувати.
Просвітницьку діяльність для лідерок на Кіровоградщині втілює громадська організація «Обласний жіночий інформаційний центр». Її заснували 1996 року три жінки з обласної універсальної наукової бібліотеки імені Д.І. Чижевського: Валентина Животовська, Олена Гаращенко і Марія Охрименко.
Так як це неприбуткова організація, то проєкти вони втілюють за рахунок різноманітних грантів. За ці роки «Обласний жіночий інформаційний центр» («ОЖІЦ») втілив вже більше 40 проєктів. Наразі за підтримки уряду Канади у співпраці з Українським жіночим фондом на Кіровоградщині втілюється проєкт «Жіноче лідерство як ресурс успішного розвитку громади» під головуванням Валентини Животовської.
– Навчання жінок – один із ефективних інструментів збільшення їх представлення в політиці. Тому ми і розробили проєкт, в рамках якого навчаємо жінок використовувати політичні інструменти, освоювати нові навички. Ми вчимо, як формувати команду, як бути лідеркою. Також вчимо користуватися електронним самоврядуванням – адже багато послуг і інструментів діджиталізуються, і лідерки мають вміти користуватися цим інструментарієм. Також ми вчимо критичному мисленню. Всю ту інформацію, яку отримають від нас, вони разом з іншими можуть використовувати для подальшого розвитку громади, – пояснила Животовська.
В рамках проєкту на базі місцевих бібліотек у 14 громадах області створюють такі собі «майданчики лідерства». Там проходять інформаційні сесії для жінок з медіаграмотності, електронного урядування, жіночого лідерства. На цих «майданчиках лідерства» також створять інформаційні хаби з ґендерних питань. Передбачається, що проєкт охопить приблизно 20 тисяч мешканок Кіровоградщини і триватиме до червня 2022 року.
Сам проєкт «Жіноче лідерство» стартував на початку червня з Попельнастівської територіальної громади, а нещодавно заходи відбулися на території Добровеличківської селищної територіальної громади в приміщенні центральної бібліотеки. Як розповіла Валентина Григорівна, учасницями тренінгів стають підприємиці, бібліотечні працівниці, громадські активістки, держслужбовиці, лікарки та інші. Крім того, до тренінгів долучаються іноді і чоловіки.
– Наразі ми половину проєкту вже виконали. Тож готуємося продовжити в наступному місяців вже другу половину.
Якщо ви хочете запросити амбасадорок «ОЖІЦ» у свою громаду для проведення тренінгу у своїй громаді, то вже зараз можна звертатися за телефоном (можна через WhatsApp, Viber та Telegram): +38050-450-8002.
