Наразі в інформаційному просторі все частіше лунає інформація про чергову загрозу нападу на Україну з боку Росії, який називають повномасштабним. Такі повідомлення не можуть не турбувати, не викликати тривогу, страх і навіть паніку. Та панікувати ніколи не варто, а з впливом інформаційного фронту гібридної війни українці вже знайомі. Як фільтрувати інформацію перед споживанням, що робити у випадку надзвичайної ситуації мешканцям Кіровоградської області та як гуртуватися перед можливою загрозою – розповідає «Народне слово».
Так це ж було вже!
Російська збройна агресія методами гібридної війни проти України розпочалася ще у 2014 році. Та чи було у 2014 році це повномасштабним вторгненням, чи держава-агресор і цілилася лише на окремі території?
Щоб відповісти на це запитання, варто згадати проросійські мітинги, диверсії, захоплення установ, які проходили вісім років тому за участі російських спецслужб у східних, центральних і південних областях України. Масові заворушення навесні 2014 року пройшли не тільки в Криму, Донецьку і Луганську, а й у Запоріжжі, Харкові, Одесі, Миколаєві, Херсоні. Тому, можливо, називати нову атаку «повномасштабною» недоречно: Україна вже відбила наступ на початку російсько-української війни, і його масштаби охоплювали більшу частину нашої держави.
Але як щодо стягування військової техніки росіянами до українських кордонів? І це вже не є новиною. Лише протягом 2021 року в інформаційному просторі тричі з’являлися подібні повідомлення. Так, у лютому розвідка Естонії повідомила про розгортання російських ракетних озброєнь біля кордону. У квітні британські журналісти розповіли світу про нарощування військового табору неподалік міста Воронежа (Росія). Вже у травні російська армія почала поступово повертати зібрані підрозділи до їхніх пунктів постійної дислокації.
Повідомлення про нібито нове перекидання російських військ до українських кордонів почали з’являтися у російських соцмережах, а потім і в медіа після 26 жовтня 2021 року.
– Найбільш вірогідно, що оприлюднені факти нарощування угруповань збройних сил Росії на українському напрямку є елементом спеціальних інформаційно-психологічних дій та по суті є плановими заходами у рамках переміщення військ після завершення навчань, – прокоментували у Міністерстві оборони України.
Інформаційна оборона
Тож як не піддаватися паніці, коли інфополе насичене повідомленнями про загрозу? Насамперед – фільтрувати інформацію. Народословці зібрали кілька порад для читачів.
По-перше, перевіряйте першоджерела. Про переміщення військ може знати військова розвідка різних держав, але не колишні політики чи інші псевдо експерти. Крім того, іноземні медіа так само не завжди є надійними джерелами. Наприклад, британське видання The Sun нараховує майже 60-річну історію існування, проте є бульварним таблоїдом і відоме скандалами, а не дотриманням журналістських стандартів.
По-друге, відділяйте факти від припущень, аргументи – від емоційного впливу. Деякі ЗМІ запрошують коментувати ту чи іншу ситуацію людей, які насправді не є компетентними для цього, і видають їхні припущення за аргументи. Звертайте особливу увагу, коли починається загострення уваги на поодиноких випадках замість масового огляду явища. Особливо, коли воно шокуюче – скоріш за все, це є маніпуляція емоціями аудиторії. Також емоційно забарвлені і оцінюючі слова (на кшталт «щиро запевнив», «нахабно сказав») не мають бути в новинних текстах, адже є суб’єктивними.
По-третє, читайте не лише заголовок. Заголовок має коротко переповідати суть новини, але медійники часто грішать клікабельними назвами, які не дуже відповідають змісту. Тим паче, у тексті новини (зазвичай у другому-третьому абзаці) має бути посилання на джерело інформації – так можна перевірити його достовірність.
Соломи підстелити = рюкзак зібрати+знайти укриття
У будь-якому разі потрібно мати план дій у надзвичайних ситуаціях і підготувати все для швидкої реакції та власної безпеки. Це стосується не лише того, що Росія є небезпечним і непередбачуваним сусідом, а й можливих стихійних лих абощо.
Тож зібрати так звану екстрену валізку варто – це може заспокоїти і дати відчуття підготовленості. В ній мають бути український і закордонний паспорти, посвідчення про народження для дітей, документи на право власності. Не зайвим буде мати копії документів рідних. Посвідчення особи краще мати біля тіла, а всі документи тримати у водонепроникних файлах. Скановані копії документів можна також зберігати в інтернеті – в електронній пошті, у хмарному сховищі тощо.
Варто покласти туди банківську картку та готівку, мобільний телефон, який може впродовж довгого часу працювати без підзарядки, павербанк. Туди ж покласти ніж, ліхтарик, компас, годинник, сірники, запальничку, свічки. Можливо – невелику палатку, спальники. Декілька пакетів для сміття об’ємом 120 літрів (їх можна розрізати та використовувати як тент для захисту або для збору води), презервативи (це і джгут, і захист від вологи для дрібних речей, і спосіб переносити воду, герметизації ємностей від комах тощо). Обов’язково покладіть медикаменти – вату, бинти, лейкопластир, жарознижуюче, щось від інтоксикації (активоване вугілля), знеболювальне, протиалергенне, джгут, пару шприців. Вологі та сухі серветки, туалетний папір.
У валізці чи рюкзаку мають бути складені набір посуду (краще металевого) та запас їжі на кілька днів – що можна з’їсти без попередньої обробки і що довго не псується. Це висококалорійні солодощі, горіхи, консерви. Обов’язково – запас питної води, яку треба час від часу міняти, щоб вона була свіжою. З одягу – термобілизну, шкарпетки, білизну, теплі светр і штани, дощовик, рукавички. З рідними варто заздалегідь домовитися про місце і час зустрічі, щоби за відсутності зв’язку знайти одне одного.
При пожежі чи землетрусі слід вибігати подалі від дому, на відкриті місця. При наводненні і повені – шукати високі площини, а при обстрілах, буревіях – знайти підземне укриття. Це може бути погріб, підвал, бомбосховище. Адреси бомбосховищ і укриттів варто дізнатися у місцевої влади. Наприклад, в обласному центрі міська рада опублікувала адреси укриттів по місту. Серед них – Кіровоградська виправна колонія №6, обласне управління СБУ (вулиця Дворцова, 9), ПАТ «Завод Сегмент», ТДВ «Мясокомбінат «Ятрань», ПрАТ «Кіровоградобленерго» (Студентський бульвар, 15), КП «Електротранс», Педагогічний університет імені В.Винниченка і Льотна академія, обласна лікарня та обласний військовий госпіталь, заводи «Гідросила», «Ельворті», «Радій», «Укрвидавполіграфія» та регіональні відділення Фонду держмайна тощо.
Не панікувати, а захищати
Лише завдяки згуртованості та небайдужості українцям вдалося дати відсіч Росії та її гібридній війні у 2014 році та тримати оборону вже восьмий рік. А у січні 2022 року Міноборони України повідомило, що у кожному регіоні сформують 25 бригад, які об’єднуватимуть понад 150 батальйонів (один на район) – так виглядатиме система Сил територіальної оборони (ТрО) Збройних сил України.
Наразі розгортаються батальйони (до 600 осіб), основою яких є військовослужбовці ЗСУ. До їхніх завдань входить командування, навчання та злагодження цивільних осіб, які укладуть контракт про службу в резерві тероборони і захищатимуть територію за місцем свого проживання. Тобто, по суті, ТрО – це легка піхота, яка зможе допомагати основному складу ЗСУ в охороні кордону чи об’єктів критичної інфраструктури, зможе чергувати на блокпостах чи охороняти населення. Вони не братимуть участі у бойових зіткненнях із супротивником, усі їхні завдання – поза районами ведення бойових дій.
В особливий період за службовцями ТрО закріплять зброю, яку видаватимуть під час навчань або в разі виникнення окремих ситуацій. Добровольчі формування у територіальних громадах створюватимуться лише після формування штату мирного часу і резерву для особливого періоду. До речі, 27 січня Верховна Рада внесла зміни до законодавства щодо національного спротиву та дозволила добровольчим формуванням тергромад використовувати, крім мисливської, ще й табельну стрілецьку зброю.
Навіщо вступати у ТрО? Основна перевага – служба поряд із домом. На службовців добровольчих формувань територіальних громад поширюються гарантії соціального та правового захисту, передбачені законом «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Це і гарантовані виплати відповідно до штатного розкладу, і безкоштовна медична допомога у військово-медичних закладах, а також збереження місця роботи, посади та середньої зарплати на час зборів та в особливий період.
Участь у територіальній обороні є абсолютно добровільною. Особливих вимог до учасників тероборони немає, є лише обмеження за віком – від 18 до 60 років. У формування територіальної громади не зарахують раніше засуджених до позбавлення волі за скоєння тяжкого чи особливо тяжкого злочину громадян (крім реабілітованих) або які мають дві та більше судимостей за скоєння умисних злочинів.
Щоб увійти до складу територіальної оборони, варто звертатися до центрів комплектування та соціальної підтримки (колишні військкомати), до яких людина приписана. Із собою слід мати оригінали і копії паспорту, довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, документів про освіту, свідоцтв про укладення шлюбу та народження дітей (за наявності), характеристику з місця роботи або навчання, кольорову фотокартку розміром 9х12, висновок військово-лікарської комісії. Після проходження медкомісії і подачі пакету документів формується особиста справа кандидата чи кандидатки, спрямовується командиру підрозділу тер оборони. Він ухвалює рішення про укладання контракту з людиною на військову службу у Силах тероборони.
Формування підрозділів ТрО планується завершити до 15 лютого 2022 року.
В Кіровоградській області наразі діють вже 23 територіальних центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП). Вони розташовані в містах Кропивницький, Гайворон, Благовіщенське, Новоукраїнка, Мала Виска, Світловодськ, Новомиргород, Знам’янка, Долинська, Бобринець та Олександрія, в селищах Голованівськ, Новоархангельськ, Вільшанка, Добровеличківка, Компаніївка, Новгородка, Олександрівка, Устинівка, Онуфріївка і Петрове.
Ірина ТРЕБУНСЬКИХ
