Знаєте, а геть не все так погано з усією цією ситуацією. Якщо застосовуєш усі засоби захисту, профілактики та здорового глузду, то можна пережити заразу. Та ще й отримати неабиякий прогрес.
Мова навіть не про загальні речі – багато хто навчися готувати нові страви, чимало людей поважного віку навчилися користуватися Інтернетом, ну і, найголовніше, мільйони стали більше проводити часу зі своїми дітьми, родиною взагалі. Це все є. А є й інше.
Багато років поспіль нам кажуть про таку корисну річ, як електронне врядування. Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» був прийнятий ще у 2003-му, 17 років тому! Потім таких законів, постанов, розпоряджень і тощо було прийнято ще безліч. А прості люди так само продовжували вистоювати черги до соцзахисту, пенсійного фонду, лікарні, десятків дозвільних структур. І тільки зараз, під час карантину, виявилося, що всі ці контори легко можуть працювати і без людських черг!
Лікарні, а також центри надання адміністративних послуг переналаштувалися ще раніше. Тоді ми з подивом дізналися, що до фахівця районної лікарні можна потрапити на визначений час, просто заздалегідь записавшись через Інтернет.
Нова влада нібито розвинула неабияку активність у цьому напрямку. Щось нам регулярно розповідають про «державу в смартфоні». Створили навіть ціле Міністерство цифрової трансформації. А за них усе зробив карантин!
Знайомому днями довелося звернутися до служби зайнятості. У чергах не треба стояти, заповнювати папірці, втрачати час. Натомість достатньо свій пакет документів кинути до спеціальної скриньки у службі. Або взагалі можна необхідні документи надіслати електронною поштою. Чому це не можна було застосувати ще років десять тому, невідомо. Хоча є пара варіантів відповіді. Перший: та для чого воно нам треба, голову морочити з цими електронними штуками! Постоїть безробітній у черзі, йому все одно нема що робить. Друга відповідь: а команди згори не було, а ініціатива в нас карається.
Ще виявилося, що сотні тисяч людей легко можуть працювати, не виходячи з дому. Зрозуміло, для багатьох начальників це особиста трагедія. Певен, кожен з нас хоч раз у житті зустрічав таких керівників – не важливо, чим ти зайнятий, головне, щоб ти сидів у «конторі» з 9 до 17 години.
Карантин неабияк прискорив чимало процесів. Навіть таких корумпованих, як оформлення документів на право власності на землю. Ще не так давно по два роки люди чекали на папірець, це при тому, що усі документи з усіма підписами подали вчасно. Сьогодні, якщо земельний чиновник не хабарник, можна всі документи виправити за пару тижнів.
На новий рівень вийшла онлайн-торгівля. Пам’ятаю, як замість замовлених по Інтернету рукавичок мені прислали якісь біодобавки. Зараз таких випадків усе менше.
Ну а яка радість впала на всіх тих політиків, які останні роки стогнали в ефірах різних телевізійних «свобод» – в Україні немає кому працювати, усі на заробітках за кордоном, демографічна криза! Ну ось, сотні тисяч повернулись. І де для них робота?!
Та все ж давайте будемо усі здорові і намагатимемось у будь-якій ситуації бачити не тільки чорний бік!
Геннадій РИБЧЕНКОВ
